Село Доболц належить до комуни Галмеу та має 348 жителів. Перша документальна згадка датується 1323 роком, коли в рамках судового процесу щодо родини Ката двоє шляхтичів з Доболца – Домінік та Матей були заслухані у якості свідків. Село згадується помилково як Debouch. Доболц належало до Угочанської жупи, де села були заселені малими шляхтичами. Іншими словами, всі або велика кількість населення села мало дворянський титул. Але їхнє життя сильно відрізнялось від великих дворян. Їх володіння були зовсім незначними, а зайняття дрібних шляхтичів не відрізнялося від кріпосних. Навіть вони обробляли землю. Саме бідність характеризувала так званих «дворян», що дуже добре ілюстрована в урбарії за 1793 рік. Отож, на той час у селі було 27 дворян, що тримали зброю та володіли 10-ма биками, 9-ти коровами та 5-ма свинями.
Хоча дворянські села, серед яких фігурувало й Доболц, складали компактну зону, це село упродовж тривалого часу було більш ізольованим через болото Єгер, яке оточувало село, перетворюючи його в острів. Таким чином, змішаних шлюбів між дворянами, мешканцями села з жителями інших сусідніх сіл майже не було. Також, згідно опису 1796 року, хоча земля і була плодючою, все ж не могла оброблятися до повної міри через паводки. У кінці XVIII ст., коли в багатьох селах сільське господарство практикувалось за трирічною системою, тут ще зберігалась дворічна система с низьким рівнем продуктивності. Однією з видатних особистостей Доболца був викладач, поет та перекладач Шандор Геллерт (Sándor Gellért (1916-1988). Цикл його творів присвячений селу, де поет провів своє дитинство.
Пам’ятки: