Галмеу є одним з найдавніших населених пунктів з бувшого комітату Уґочя. Перша згадка назви населеного пункту датує ще з 1217 року, у Реєстрі від Орадя, коли чотири місцевих були піддані залізному випробуванню. Церква згадується перший раз у 1322 році, у реєстрі папських податків. Точна дата побудування культової будівлі залишається невідомою, але згідно напису датованим 1417 році на раці, вона має бути готова на початку XV століття. Будівля, насправді зберігає середньовічну форму, хоч і пережила багатьох перетворень протягом століть. Вівтар завершується трьома сторонами восьмикутника, склепіння передбачені прожилками, а на зовні мури підтримані пілонами. Одна з
консоль, які підтримують склепіння у вівтарі прикрашена скульптурою символізуючи людську голову. У 1958 році були знайдені одвірки вхідних дверей бувших захристь, рака та на південній стороні крісло священика.
Була розкрита ніша і на північній стороні тріумфальної арки. Стеля корабля була з початку плоскою, але була замінена мережею дерев’яних склепінь готичного стилю, (такий тип склепінь існує у протестантській церкві міста Хуст), у 1858 році, коли дерев’яна дзвіниця, яка була прилегла до західного фасаду була замінена на кам’яну. З цією нагодою корабель був видовжений, але старі готичні двері були використані знову. Нова дзвіниця була побудована у новому готичному стилі, є восьмикутною у верхній частині. У гробниці церкви, яка була створена у XVIII столітті, існують гроби родин, які профінансували відновлення церкви після татарського нападу у 1717 році. Корона амвону датує з періоду пізнього барок. На цвинтарі, який знаходиться навколо церкви ще зберігаються нагробні камені датовані сучасного періоду, зроблені з профільного каменю. Ті два дзвони датуються 1928 року та відповідно 1861 року.