Тамашень

Село тамашшень належить з адміністративно-територіальної точки зору, до общини Батрач, разом з Комлауша, Шірлеу та Батрач. Населений пункт знаходиться на екстремальному півночі повіту Сату-Маре, на кордоні з Україною, у зоні, яка межує з горами Оаш.
З поміж 509 жителів села, 91,55% є угорцями, 4,66% румуни, а 4 особи визнали себе німецькою національністю. З конфесійної точки зору, у населеному пункті розподіл є наступним: 86,83% протестантів, 7% православних, 2,75% римо-католиків, 1,18% греко-католиків, а 2,24% інші релігійні культи.
У другій половині XIII століття, Тамаш з родини Ката побудував замок на підвищенні, яка знаходиться на межі села Бабешть. Замок та село, яке пізніше утворилося у найближчому його оточені зберігає через свою назву ім’я будівника (Tamasvaralja – замок Тамаша). Перша письмова згадка села, під назвою Warallya, датована з 1323 року, коли володіння родини Ката є поділена між родинами наслідниками. У 1464 році,населений пункт появляється у документах під закоренілою назвою Thamaswaralya. На початку XIVстоліття, село переходить у спадщину родини Лазар, яка походить від роду Ката. Лише після кількох десятиліть споріднена родина Чорноводаї, з центром володіння у графстві Береґ, стає новим власником володіння. У XV столітті, декілька дрібних дворян, найбільш важливою родиною будучи Депеші, набувають право волдіння над частинами села. Після смерті дворян родини Чорноводаї, у XVIстолітті, їхні володіння перейшли союзним родичам. У 1602 році, Іоан Ілошво вимагає половину Тамашень, разом з іншими володіннями родини, у якості спадкоємця по жіночій лінії.
Село сильно постраждало татарським нападом у 1717 році: будівлі були знищені повністю, а 23 осіб були взяті в полон.
З поміж туристичних об’єктів, можемо згадати руїни замку на горбі, який знаходиться поблизу та протестантська церква.

Фортеці