Хижа
Деякі документи
Кіштарно (угорська мова), Тарна Міка (румунська мова), Торна, Тарна (латинська мова)
Населений пункт появляється вперше під назвою Кіш Тарна, у XVII столітті, а точніше у документі, який датований з 1629 року, але це не виключає можливість, щоб населений пункт існував щонайменше з XIV-lea століття, коли появляється згадка про населений пункт Румунська Тарна (villa valachalis).
У 1748 році населення населеного пункту становило 48 осіб, у 1792 році становило 193 осіб, у 1806 році становило 289 осіб, переважна більшість румун, як свідчить Антоніу Сірмаі у книзі, яка появилася у 1805 році.
У 1865 році населений пункт мав населення пере5важно українське маючи 581 жителів. На сьогоднішній день (2002 року) населення становить 1662 жителів з переважною більшістю українців, згадками про румун залишаючись у «вулиці румун» і тих кількох старших осіб, які ще знають румунську мову.
З релігійної точки зору 67% населення є православним, 32,5% греко-католицьким, та 40 осіб назаритянами.
Сучасні топоніми меж є наступні: Юра, Моденжанорога Іона, Йолобена, Бурснчана, Гаркай, Корнет (стара топонімія, яка згадується ще з XVIIIстоліття) Гоянеле, Біла Гурка, Середній Гор, Заподене, Дубня, Черенену, Пергач. Існує 509 господарств, які розміщені на 11 вулицях.
З поміж цікавих об’єктів можемо згадати два музеї, один відкритий у школі а другий у Будинку культури, де зберігаються характерні об’єкти матеріальної та духовної культури з минулого. Слід відзначити гарні народні строї, майже ідентичні з тими, що є у зони населених пунктів Тарна Маре, Батрач, Турц.
Населений пункт появляється вперше під назвою Кіш Тарна, у XVII столітті, а точніше у документі, який датований з 1629 року, але це не виключає можливість, щоб населений пункт існував щонайменше з XIV-lea століття, коли появляється згадка про населений пункт Румунська Тарна (villa valachalis).
У 1748 році населення населеного пункту становило 48 осіб, у 1792 році становило 193 осіб, у 1806 році становило 289 осіб, переважна більшість румун, як свідчить Антоніу Сірмаі у книзі, яка появилася у 1805 році.
У 1865 році населений пункт мав населення пере5важно українське маючи 581 жителів. На сьогоднішній день (2002 року) населення становить 1662 жителів з переважною більшістю українців, згадками про румун залишаючись у «вулиці румун» і тих кількох старших осіб, які ще знають румунську мову.
З релігійної точки зору 67% населення є православним, 32,5% греко-католицьким, та 40 осіб назаритянами.
Сучасні топоніми меж є наступні: Юра, Моденжанорога Іона, Йолобена, Бурснчана, Гаркай, Корнет (стара топонімія, яка згадується ще з XVIIIстоліття) Гоянеле, Біла Гурка, Середній Гор, Заподене, Дубня, Черенену, Пергач. Існує 509 господарств, які розміщені на 11 вулицях.
З поміж цікавих об’єктів можемо згадати два музеї, один відкритий у школі а другий у Будинку культури, де зберігаються характерні об’єкти матеріальної та духовної культури з минулого. Слід відзначити гарні народні строї, майже ідентичні з тими, що є у зони населених пунктів Тарна Маре, Батрач, Турц.