Замок Ньолаб

Руїни середньовічного замку є видимими з гори, яка є поблизу села Королево, з висотою приблизно 42 м. Розміщення укріплення забезпечує покращеної видимості над всією долиною ріки Тиса та її відкритті в сторону рівнинної зони, забезпечуючи замку незаперечне стратегічне значення.
Замок був побудований на місці королівської мисливської резиденції, яка була одночасно центром володінь короля. У 1262 році, коли дана згадується під назвою domus regalis, укріплення ще не існувало. На вірогіднішим періодом побудування замку був наприкінці XIII століття.
Ньолаб є одним з небагатьох королівських замків у регіоні, та єдиним відомим у цьому періоді у графстві Уґочя. Звання власника замку було присвоєне завжди графу графства. На початку XIV століття, дворяни, які відмовилися підкоритися «чужому» королю Карл Роберт Анжуйський, напали і знищили королівський замок Ньолаб, який був відбудований протягом короткого періоду після цього. У 1378 році, володіння з центром у Ньолаб подароване королем дворянській родині Драгошешть, які залишаються власниками замку лише на короткий період часу. У 1405 році, король віддає володіння зі всіма своїми належностями родині Переньі, яка була у повному соціальному піднесенні, які залишилися власниками володіння до XX століття.
Замок піддався багатьом облогам але жодного разу не був підкорений. У 1514 році, під час повстання під керівництвом Георге Дожа, армія малих дворян з регіону повстала проти місцевими баронами, родиною Переньі. Одним з основних завдань було підкорення замку Ньолаб, але яке було неможливим. Нова облога замку відбулася у 1661 році, на цей раз отаманськими військами, яка мала такий же результат. 10 років пізніше, під час дворянського проти габсбурзького повстання під керівництвом Веселенькі, замок був знищений за наказом імператора Леопольда, і більше не був відновлений.
План замку має досить неправильну форму, слідуючи за природними межами плато горба. Перший рівень укріплення, формується з яру та валу, подвоєний у південно-східному куті кільцем укріплення, який починається навпроти входу і завершується на східній стороні. Мур, який формує другий рівень укріплення здійснений з нефасованого каменю, зв’язаний розчином і слідує неправильний план утворений з трьох прямих кутів та один заокруглений. План зберігається найбільш повністю на північно-східній стороні, де він є видимим як в нутрі, так і зовні. На північній та північно-західній стороні, план зберігається частково, лише на рівні фундаментів. Решта площі зберігає лише дрібні частини мурів. В середині приміщення, на північному-сході та південному-заході є видимими нерівності, які вказують на попереднє існування кам’яних будівель.
Літом 2007 року, відбулися археологічні розкопки у замку, результати яких є на стадії опублікування.