Замок Тамашень

Середньовічній замок знаходиться на плато горба Четацяуа (Várhegy), на висоті 345 м. На даний момент горб вкритий повністю лісом.
Замок згадується вперше документально у 1284 році, під назвою Warallya. Був побудований одним з дворян родини Ката, на ім’я Томаш, який назвав замок та пізніше утворене село біля нього (угорською, Тамашень – Tamásváralja – замок Тамаша). Період будівництва можна вважати між 1264 та 1284 років, рік першої згадки. У 1264 році, дворянин, який побудував замок брав участь разом з майбутнім королем Стефаном V, у битві біля Кодля, отримуючи через королівську дарчу, взамін за доказану хоробрість, володіння Галмеу та Порумбешть. Таким чином він здобув необхідну економічну силу для такої величезної інвестиції, як побудування замку.
Замок має еліпсоподібний план, з периметром у 198 кроків і діаметром у 95X30 кроків. На місцевості вирізняється плоский вал, розміром приблизно 1 м. Існує можливість повторного використання, під час будівництва, доісторичного укріплення. Внаслідок археологічних досліджень, які були проведені між 1975 – 1977 роками археологом Ґеорґе Лазін, був відкритий керамічний матеріал, переважно середньовічним, який наразі є унікальним.
Будівник намагався протягом життя , захистити свою інвестицію і попередити розподіл замку між всіма гілками спадкоємців родини до якої належав. Таким чином, він був готовий дарувати іншим гілкам родини інше володіння взамін на єдине право власності над замком для свої прямих спадкоємців. У 1294 році, замок належав Ветішвському Бенедикту. Лише на три десятиріччя пізніше, у 1323 році замок згадується як пустим і немає підстав сподіватися, що пізніше буде відновлюватися. Можливо замок постраждав у мутних часах початку XIVстоліття, під час дворянського повстання проти короля Карла Роберта Анжуйського.