Халмеу
Деякі документи
Община Халмеу, колишній центр адміністративно-територіального поділу повітів у минулому з графства Уґочя знаходиться у 32 кілометрів від Сату-Маре на шосе DN19, користуючись і залізничним зв’язком з центром повіту. Оскільки знаходиться на кордоні з Україною, є єдиним міжнародним автомобільним та залізничним пунктом переходу кордону у повіті. З фізико-географічної точки зору знаходиться на рівнині Уґочя, у зоні колишнього болота Єгер, до адміністративної території общини торкаючись і течія ріки Тур.
Населений пункт Халмеу згадується документально у 1217 році у документі названий Реґеструм Варадіенсе (Regestrum Varadiense). У XIII столітті є центром володінь родини Ката, у XV столітті вже згадується як oppidum. Більш значні території були у володінні родин Шураньі, Борнемішса, Переньі та Ратоньі (Surányi, Bornemissza, Perényi, Rátonyi), та ще багатьох малих дворян. У XVI столітті, поблизу населеного пункту існував замок, побудований на болоті Єгер без королівського дозволу. У 1548 році родина Шураньі подала у суд на будівника, і якій вдалося повернути собі відповідну територію і замок був знесений. Починаючи з XIX століття у селі осіла чисельна громада ізраїльтян, кількість, якої перевищувала 1000 осіб, яка належала їй, стаючи вирішальним елементом у житті населеному пункті. Після депортацій, які відбулися у 1944 році громада зникла майже повністю, перепис населення, який відбувся у 2002 році не зареєстрував жодного єврея. Ті 4767 жителів оголосили себе у пропорції 55,8% румунами, 41,55% угорцями, 2,41% рроми, але також проживають у незначних кількостях і німці та українці. У 2005 році змінився адміністративно-територіальний поділ общини, Порумбешть і Чіндряґ утворили окрему общину, у старій адміністративній одиниці залишилися населені пункти Халмеу, Бабешть, Доболц, Халмеу – Вій та Местякен.
На картині села, яке є центром общини височіє протестантська церква, найбільш давня будівля у населеному пункті. Римо-католицька церква була побудована між 1829-1834 років за сприянням єпископа Яноша Гам, але і вона була зруйнована землетрусом і пізніше відновлена. Церква була присвячена Святому Йосипу.
Православна церква була побудована у 1913 році, спочатку був будинок, який функціонував як каплиця, потім був перетворений до сучасного вигляду у 1985 році.
Община Халмеу є частиною Національного Заповіднику «Ріка Тур». Найбільш важливим джерелом прибутку у общині є сільське господарство і особливо вирощування трускавок, яке зробило общину відому на всю країну. Половина продукції трускавок країни забезпечується повітом Сату-Маре, а всередині повіту Халмеу є найбільш відомим виробником. Тут знаходиться центр Товариства Виробників трускавок. Також тут виділяється вирощування винограду, вина з Халмеу є відомими у повіті та на національному рівні.
Населений пункт Халмеу згадується документально у 1217 році у документі названий Реґеструм Варадіенсе (Regestrum Varadiense). У XIII столітті є центром володінь родини Ката, у XV столітті вже згадується як oppidum. Більш значні території були у володінні родин Шураньі, Борнемішса, Переньі та Ратоньі (Surányi, Bornemissza, Perényi, Rátonyi), та ще багатьох малих дворян. У XVI столітті, поблизу населеного пункту існував замок, побудований на болоті Єгер без королівського дозволу. У 1548 році родина Шураньі подала у суд на будівника, і якій вдалося повернути собі відповідну територію і замок був знесений. Починаючи з XIX століття у селі осіла чисельна громада ізраїльтян, кількість, якої перевищувала 1000 осіб, яка належала їй, стаючи вирішальним елементом у житті населеному пункті. Після депортацій, які відбулися у 1944 році громада зникла майже повністю, перепис населення, який відбувся у 2002 році не зареєстрував жодного єврея. Ті 4767 жителів оголосили себе у пропорції 55,8% румунами, 41,55% угорцями, 2,41% рроми, але також проживають у незначних кількостях і німці та українці. У 2005 році змінився адміністративно-територіальний поділ общини, Порумбешть і Чіндряґ утворили окрему общину, у старій адміністративній одиниці залишилися населені пункти Халмеу, Бабешть, Доболц, Халмеу – Вій та Местякен.
На картині села, яке є центром общини височіє протестантська церква, найбільш давня будівля у населеному пункті. Римо-католицька церква була побудована між 1829-1834 років за сприянням єпископа Яноша Гам, але і вона була зруйнована землетрусом і пізніше відновлена. Церква була присвячена Святому Йосипу.
Православна церква була побудована у 1913 році, спочатку був будинок, який функціонував як каплиця, потім був перетворений до сучасного вигляду у 1985 році.
Община Халмеу є частиною Національного Заповіднику «Ріка Тур». Найбільш важливим джерелом прибутку у общині є сільське господарство і особливо вирощування трускавок, яке зробило общину відому на всю країну. Половина продукції трускавок країни забезпечується повітом Сату-Маре, а всередині повіту Халмеу є найбільш відомим виробником. Тут знаходиться центр Товариства Виробників трускавок. Також тут виділяється вирощування винограду, вина з Халмеу є відомими у повіті та на національному рівні.